Покрова

Часу писати тут нема, хотіла знайти хоч картинку, яка б виразила, що хочеться, але швидко це не вдається. Така картинка, видно, ще не намальована. Щоб Покрова була червоно-чорною та наступальною. Бо статика не допомагає. Що ж, як і в усьому іншому, якщо хочеш, щоб щось було, треба робити самим та шукати з ким можна разом.

Літнє

напишу коли зможу

Батьку – 80

Я дуже люблю й поважаю свого Батька, й надзвичайно вдячна йому та Мамі за виховання, за все, що вони мені дали в житті. Він завжди залишається для мене зразком в багатьох життєвих справах та настановах. Мій Батько – справжній Опікун, Науковець та Педагог, Українець, Аристократ. Його потужний Дух та інтелект приніс багато добра багатьом людям, і найбільше, природньо – найближчим. Все, що він разом із Мамою передав мені, я з радістю та відповідальністю передаю далі в нашому роді. Завдяки йому з Мамою мені завжди було і є цікаво й затишно в нашій родині. Дякую тобі за все, Тато, рідний!

Подружній ювілей

сьогодні в нас з Моїм Хорошим.

Цей подарунок зробила нам дитина

Нам так чудово разом кожен день! Дякуємо Богові та одне одному за щастя знайтися та жити душа в душу…

Рецепт сирної паски: простий та швидкий

Адаптований до сучасних продуктів, старокиївський рецепт сирної паски швидкого приготування

Крім різноманітної великодньої випічки, в старому Києві робили сирні паски. В нашому роді зберігся рецепт сирної паски «княжої» (інші її назви: «князівка», «князівна», «Либідь», «підперезана»). З вишуканим, ніжним смаком, ця паска й раніше робилася порівняно швидко, а з сучасними продуктами – взагалі за півгодини . Справа в тому, що цей оригінальний старокиївський рецепт не потребує ані варки, ані відтискання сиру.

Приводжу список необхідних інгредієнтів:

Українські великодні листівки

Христос воскрес!

Українські великодні листівки поповнили сторінку “Українські вітальні листівки”

Заходьте, люди добрі, беріть на здоров”ячко!

Ще гарні українські великодні листівки тут

Година Землі: починати і з себе – варто

Чесно кажучи, пропустила я її – забула. Втім, ми вдома стараємося доцільно економити все, що можемо – не тільки і не стільки із хвилинної матеріальної вигоди для гаманця, скільки з розуміння, що це варто робити для спільного блага. Мене не обходить, що слова “спільне благо” – заїжджені. Для мене, для нас це – цінність, над якою варто й гідно працювати.

Мандрівочка пахне :)

Вже скучили за мандрами. Досі лише передивлялася, відпочиваючи, сайт Карпати.інфо та різні наші фотки, а ось тепер, коли земля вже справді запахла весною, хочеться прогулятися хоч на поки доступні відстані.

Сьогодні день був безвітряний, весна дихала вологою, часом проглядало сонечко.

Дача тиха, чекає теплого сезону, але поруч зеленого барвінка вже ростуть свіжі трилисники суниці. Пахнуть вони літом та запашним чаєм. Ще зовсім трішки, і буде справжня весна, бруньки вже проснулися.

Господарям садиб зеленого туризму

Чого потребують туристи в оселі зеленого туризму? Що їм пропонувати, щоб вони після відпочинку у Вас рекомендували Вашу господу всім своїм друзям та знайомим? Як вдало донести до туристів інформацію про Вашу садибу? Ділюся як багаторічна вдячна шанувальниця зеленого туризму.

Виконаємо нарешті Заповіт Кобзаря, чи далі відбиватимемо від рейдерів гуртожиток ім.Т.Г.Шевченка?

Цю статтю я написала після акції Шевченків День-2007. Власне, акції – саме такої, яка вийшла – заздалегідь і не планувалося, але сталися тоді досить знакові події…

Відвоюємо нарешті наш власний Дім чи й далі відбиватимемося від рейдерів гуртожитку ім.Т.Г.Шевченка?

Відео – нащадки Кобзаря зганьбили рейдерів його пам”яті